Підпільна друкарня в приморському селищі під Маріуполем налагодила випуск фальшивих доларів, які без спецтехніки неможливо було відрізнити від справжніх. Йдеться про виготовлення грошей друкарським способом за технологією, близькою до вживаної підприємствами казначейства США.
Глава банди організував закупівля й виготовлення в Москві за допомогою відомих лише йому осіб вакуумного столу, прокатного верстата, дросельної лампи й інших пристосувань для трафаретного друку. Від ідеї до її втілення минуло менше року: гроші почали друкувати, повідомляє “КП Донецьк”.
І тут перед фальшивомонетниками гостро постало питання: куди подіти надруковане? «На збут» вирішили узяти 47-річного донеччанина. Коло його спілкування та зв'язків дозволяв підшукати покупців фальшивих баксів. Щойно з друку в друкарні-гаражі вишли перші “лжедолари”, пошукач клієнтів повідомив, що покупець знайдений. І ціна відповідна для таких операцій — 23 справжніх долара за 100 підроблених.
Завершився кримінальний бізнес швидко і несподівано для його організаторів, але цілком закономірно. При передачі 399 підроблених стодоларових купюр, в будинку у шахрая з'явилися міліціонери. Банкноти забрали, провели обшук. Перспективний покупець Олександр виявився агентом правоохоронців, який придбав фальшивки не для своїх потреб, а роблячи оперативну закупівлю.
В ході суду була проведена технічна експертиза стодоларових “лжебанкнот”. За її висновками, якість імітації була дуже високою. Встановити відмінності підроблених купюр від справжніх неможливо без застосування спеціальних технічних методів дослідження. Тепер на фальшивомонетників чекає 10 років в'язниці.
Глава банди організував закупівля й виготовлення в Москві за допомогою відомих лише йому осіб вакуумного столу, прокатного верстата, дросельної лампи й інших пристосувань для трафаретного друку. Від ідеї до її втілення минуло менше року: гроші почали друкувати, повідомляє “КП Донецьк”.
І тут перед фальшивомонетниками гостро постало питання: куди подіти надруковане? «На збут» вирішили узяти 47-річного донеччанина. Коло його спілкування та зв'язків дозволяв підшукати покупців фальшивих баксів. Щойно з друку в друкарні-гаражі вишли перші “лжедолари”, пошукач клієнтів повідомив, що покупець знайдений. І ціна відповідна для таких операцій — 23 справжніх долара за 100 підроблених.
Завершився кримінальний бізнес швидко і несподівано для його організаторів, але цілком закономірно. При передачі 399 підроблених стодоларових купюр, в будинку у шахрая з'явилися міліціонери. Банкноти забрали, провели обшук. Перспективний покупець Олександр виявився агентом правоохоронців, який придбав фальшивки не для своїх потреб, а роблячи оперативну закупівлю.
В ході суду була проведена технічна експертиза стодоларових “лжебанкнот”. За її висновками, якість імітації була дуже високою. Встановити відмінності підроблених купюр від справжніх неможливо без застосування спеціальних технічних методів дослідження. Тепер на фальшивомонетників чекає 10 років в'язниці.
Немає коментарів:
Дописати коментар