Ця міні-галерея з важкими для ока та загрузки світлинами присвячується пам'яті Марії Приймаченко та доводить, що справа яскравого, їдючого кольору у душах простих вкраїнців живе і перемагає. Наш народ любить, щоб яскраво. Щоб усмішка вражала золотими сонячними зайчиками. Щоб одяг був як в Сердючки - блискітки, боа та вакханалія веселки. Щоб у храмах на богомольний нарід дивилися згори веселі рум'яні боги, убрані дещо по-циганські. І, знаєте, це все ж таки краще похмурої сірості наших північних сусідів. Та чи завжди?
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар