Безплатний сир у мишоловці або Хто заробляє на нульових кредитах

Риторичне питання: для кого сир безплатний у мишоловці? Для власника мишоловки? Ні, власник заплатив за сир… То, може, для мишеняти? Теж ні, бо платить воно за цей ласий шматочок набагато більшу ціну, ніж власник мишоловки. А саме своїм власним життям.
Те ж саме можна сказати і про так звані “нульові” кредити, про які йтиметься далі.

Недавно зустрів знайому, яка з такою радістю розповіла, що минулого тижня придбала музичний центр для сина, що мені здалося, наче виграла мільйон у лотерею, а не виклала за товар свої кревні. Коли ж почав розпитувати, з'ясувалось, що знайома клюнула на маркетингову акцію магазину побутової техніки і придбала товар у кредит. Щоправда “безпроцентний” – так вважала чергова жертва маркетингових технологій.

Така заманлива пропозиція підкуповує. А що, усього 0,01 відсоток щомісяця, і то лише за кредит, а як доважок мізерний відсоток за послуги банку. Крім того, банк, який надає такий кредит на придбання побутової техніки, не вимагає довідки про доходи і сам платить комісійні за покупця!

Начебто все так красиво, що самому хочеться піти в найближчий маркет і взяти широкоформатний телевізор тисяч за 12… Як-то кажуть, мріяти нікому не заборонено, а тут ще й така спокуса втілити мрію в реальність! Проте давайте розберемось, чи все так красиво, як стверджує реклама, яка, між іншим, теж грошей коштує!

Наприклад, у США потенційного покупця в оману не вводять. Йому відразу пропонують декілька варіантів придбання товару в кредит: або купити товар за ринковою вартістю з наступними виплатами за кредитом, включаючи відсотки, або придбати товар за ціною, яка вже включає банківські відсотки. Тобто споживач має право обирати, коли йому вигідніше витратити більшу частину коштів – зразу при купівлі товару чи потім. А європейським банкам узагалі заборонено заманювати клієнтів “безвідсотковими” кредитами.

Проте в Україні дозволено все! Тож і українські й іноземні банки тут “відриваються” на повну! А що? Споживачі українські нічим і ніким не захищені. Тож можна їх “використовувати” як кому заманеться! Адже за українським законодавством відверте здирництво і обман споживача – це лише “введення споживача в оману”. Та й це неможливо довести, оскільки є Закон України “Про банки та банківську діяльність”, де є лише зауваження, що клієнт має знати розмір процентної ставки. Усе інше йому знати необов'язково…

“Безвідсотковий” кредит – це лише вправний маркетинговий хід, який збільшує попит на товари. Ідея заробляти на пристрасті населення до всього безплатного виявилась надзвичайно продуктивною! За цією схемою нині продається майже половина товарів. У кожному маркеті реклама буквально накриває хвилею відвідувачів, закликаючи “купувати товари, поки акція не закінчилась… адже саме в нашому маркеті все дешево і безплатно!” І споживачі клюють. Але не буває в магазинах нічого безплатного… Навіть підгнилих та зіпсованих продуктів – їх теж переробляють і нам же “впарюють”! Як не існує й безвідсоткового кредиту. Слово “кредит” вже означає, що треба платити! А без відсотків кредитів не буває. Згідно з чинним українським законодавством, банки не мають права встановлювати нульовий відсоток за кредити, оскільки не є благодійними організаціями. Тому, отримуючи повідомлення на щомісячне погашення заборгованості за кредитом, обурюватись вже запізно…

Хоча гнів споживача цілком зрозумілий – укладав угоду на нуль відсотків, а повідомлення прийшло, приміром, на 36% річних! Але Закон не порушено… де юре, а де факто – споживача ошукали. Інколи люди, внісши перший внесок за кредитом, вважають, що залишилось виплатити лише залишкову вартість товару, а потім з'ясовується, що цей платіж складався тільки з комісійних зборів, а тепер споживачеві доведеться платити за кредит за повною програмою!

Але ж маркети кричать про те, що кредити дійсно нульові! То кому ж вірити? Відповідь проста – треба не вірити словам, а рахувати. Відповідно, приховані відсотки включені або у вартість товару, або маскують під послуги. У такому випадку дурять не лише споживача, який хоче придбати товар у кредит, а й платоспроможного покупця, який бере товар без кредиту за готівку! Дуже часто маркети побутової техніки піднімають ціни до надзвичайно високого рівня, а потім запускають програми активізації купівельної спроможності методом псевдознижок на 5, 10, а подекуди й до 50-ти відсотків (уявіть собі, які в такому разі накрутки роблять продавці!) та “безпроцентні” кредити, компенсуючи таким чином витрати за банківськими кредитами.

Тож обирати споживачам – бути ошуканими чи пошукати той же товар, але за реальною ринковою ціною. Може, комусь дійсно вигідно переплачувати майже вдвічі, але платити за товар частинами протягом року чи двох.

Старинные замки в фотографиях 1890-1900 годов

Більше >>>

Художник Robert Chang

Більше >>>

ЗНАЙ НАШИХ. Американське казначейство замовлятиме долари в Маріуполі

Підпільна друкарня в приморському селищі під Маріуполем налагодила випуск фальшивих доларів, які без спецтехніки неможливо було відрізнити від справжніх. Йдеться про виготовлення грошей друкарським способом за технологією, близькою до вживаної підприємствами казначейства США.

Глава банди організував закупівля й виготовлення в Москві за допомогою відомих лише йому осіб вакуумного столу, прокатного верстата, дросельної лампи й інших пристосувань для трафаретного друку. Від ідеї до її втілення минуло менше року: гроші почали друкувати, повідомляє “КП Донецьк”.

І тут перед фальшивомонетниками гостро постало питання: куди подіти надруковане? «На збут» вирішили узяти 47-річного донеччанина. Коло його спілкування та зв'язків дозволяв підшукати покупців фальшивих баксів. Щойно з друку в друкарні-гаражі вишли перші “лжедолари”, пошукач клієнтів повідомив, що покупець знайдений. І ціна відповідна для таких операцій — 23 справжніх долара за 100 підроблених.

Завершився кримінальний бізнес швидко і несподівано для його організаторів, але цілком закономірно. При передачі 399 підроблених стодоларових купюр, в будинку у шахрая з'явилися міліціонери. Банкноти забрали, провели обшук. Перспективний покупець Олександр виявився агентом правоохоронців, який придбав фальшивки не для своїх потреб, а роблячи оперативну закупівлю.

В ході суду була проведена технічна експертиза стодоларових “лжебанкнот”. За її висновками, якість імітації була дуже високою. Встановити відмінності підроблених купюр від справжніх неможливо без застосування спеціальних технічних методів дослідження. Тепер на фальшивомонетників чекає 10 років в'язниці.

Cупермаркети хитрують, щоб продати прострочені продукти

Керівник всеукраїнської громадської організації «Якість життя» Олександр Ладигін не радить купувати салати в супермаркетах, а на напівфабрикатах взагалі ставить хрест: "Досі заведено спочатку продавати цілих курей, потім патрати їх і реалізовувати як крильця, ніжки. Потім – маринувати і продавати в целофані, а вже якщо і тоді не куплять – готувати з них курячі котлетки. Кулінарія у нас – вінець харчового ланцюжка. Тому моя порада: нічого там не купувати". Термін зберігання незаправленого м`ясного салату – шість годин, а у відділах кулінарії вони лежать мінімум добу. Якщо «прострочення» не куплять столичні покупці, воно йде в регіони: в Черкасах, Сумах, Полтаві це цілий бізнес, – розповів експерт. – В Полтаві, перед наметами з простроченою рибою і «ніжками Буша» навіть шикуються черги.

Згідно до санітарного законодавства, продукти, термін вживання яких закінчився, вважаються небезпечними, і їх подальша реалізація заборонена, – говорить головний санітарний лікар столиці Ірина Козлова. – Торговці, у яких з`явився прострочений товар, зобов`язані його або утилізувати, або передати в комунальне підприємство «Притулок тварин». На практиці згодувати прострочене чотириногим друзям в супермаркетах не поспішають. Цвіль зішкрібають, і виходить цілком свіженька нарізка сиру або ковбаси.

Випадковість і закономірність
За останні шість місяців кожен другий українець купував неякісні продукти: такі дані соціологічного дослідження, проведеного компанією GFK Україна за замовленням сумісного проекту ЄС і Програми розвитку ООН. Неякісні продукти харчування доводилося купувати 51% респондентів

69% опитаних при виборі товару керуються терміном придатності. 48% орієнтуються на ціну, 37% – на склад товару. У той же час 35% опитаних спираються на особистий досвід споживання товару, 29% – на візуальну оцінку його зовнішнього вигляду, 24% – на цілісність упаковки.

Якщо термін придатності закінчується у оселедця, його коптять або заморожують - ділиться досвідом Марина, продавець супермаркету, який ми пообіцяли не називати. – Позеленілих курей віддають у відділ кулінарії, це нормальна практика. Але найчастіше у нас лежать прострочені молочні продукти, вони особливо ходові. Зазвичай покупці беруть їх, не дивлячись на термін реалізації.

За словами Марини, збувати прострочене допомагає нехитра технологія: наприклад, молоко або кефір з терміном придатності, що минув, виставляють на видному місці, а те, що свіжіше, ховають в глибині полиць.

У супермаркетах, – ділиться секретом Марина, – свіжі продукти взагалі деяких не з`являються в торговому залі доти, доки прострочене не розкуплять.

Те, що не придбають клієнти, примусять купити продавців, – розповідає Юрій, адміністратор супермаркету іншої крупної торгової мережі. – Але це крайній захід. Найчастіше термін придатності на продуктах просто перебивають.

У більшості супермаркетів, якщо вірити Юрієві, є мало не цехи по штампуванню контрафакту: за допомогою спеціального хімічного розчину на пластмасовій упаковці можна без зусиль зняти шар фарби і вибити нову дату терміну придатності. Товар в поліетиленовій обгортці досить упакувати в нову плівку з новою етикеткою.

Якщо не вдається з якоїсь причини перебити термін придатності, ми просто наклеюємо зверху штрихкод магазину, і термін реалізації не читається.

Преміум-клас. Ознаки гниття і цвілі – це не означає, що товар приберуть з прилавка

Покупцям хитрощі продавців можуть вийти боком:

Прострочені продукти являють реальну загрозу для здоров`я людини, іноді і життя, – говорить лікар-інфекціоніст Олена Петрова. – Харчова токсикоінфекція, просто кажучи – отруєння, яку не здається таким вже й небезпечним – захворювання вельми небезпечне. Воно виникає в результаті вживання їжі, зараженої якимись видами мікроорганізмів або тієї, що містить продукти їх життєдіяльності – токсини. Особливо обережними потрібно бути з готовими стравами, які реалізують в наших супермаркетах. Хто знає, скільки вони лежать на прилавках насправді? Усілякі салати в пластикових упаковках вкрай небезпечні. Причиною отруєння може стати майонез, який готується з використанням сирих яєць, а також несвіже м`ясо і ковбаса.

Адміністратор Юрій не годує свою трирічну дочку продуктами з супермаркету, в якому працює. Втім, звичайних покупців заспокоює:

У молочних продуктів є гарантований «запас міцності». Коли на молочних продуктах на молокозаводах проводять випробування, щоб сертифікувати товар, санстанція ставить чітку умову: виріб, офіційний термін придатності якого 30 днів, повинен зберігатися не меншого 40 діб.

Смак часу. Явно обвітрена і потемніла «варенка», – для покупців з поганим зором

Як розповідає Юрій, терміни придатності на продукції перебивають і самі постачальники:

Мій знайомий привозить соки у відому торгову мережу. За його словами, кінцевий термін реалізації змінюють на цілих партіях. Хороші соки постачальники списують і забирають собі, а до супермаркетів привозять напої, прострочені на декілька років.

– Говорити про «запас міцності» молочних продуктів, як мінімум, некоректно, – затверджує Ірина Козлова. – По-перше, жоден молокозавод самостійних досліджень не проводить. По-друге, якщо молоко з тих або інших причин не відповідає необхідним параметрам, його використовують як сировину для кисломолочних продуктів – кефірів, йогуртів, які мають триваліший термін зберігання. Молочна ж продукція повинна реалізовуватися вчасно – особливо літом. Який «запас міцності»?

Молоко – не копчена ковбаса. Увага на упаковку.

Санітарні лікарі застерігають: якщо термін придатності заклеєний штрихкодом – вважай прострочено

Товари, на яких продавці кінцевий термін реалізації заклеюють штрихкодом магазину, неліквідними стають автоматично.

Автор: mpravda.com

Наслідки кавказької війни: російську економіку контузило

У світі дедалі сильніше роздувається «нафтова бульбашка», приречена колись луснути... Шокуючі події на російських фінансових ринках. Населення побоюється дефолту.

Слід зазначити, що дуже сприятливим для російської економіки чинником у першій половині 2008 року стало різке зростання цін на нафту, на підставі чого мало місце значне збільшення експорту в грошовому виразі, валового внутрішнього продукту і обсягів бюджетних надходжень. Проте вже давно в Росії простежуються й доволі насторожливі економічні тенденції.

Зокрема, 2007 року, попри подальше дорожчання нафти і газу, товарний експорт з РФ збільшився проти 2006 року лише на 15,4%, натомість імпорт зріс на 36,7%. Що пояснювалося як неухильним зміцненням рубля, що відбувалося останні роки, так і високою інфляцією в Росії.

Ще гіршою ситуація з інфляцією стала в 2008 році. Якщо за сім місяців минулого року індекс споживчих цін в Росії становив 106,6%, то за січень–липень цього року інфляція досягла вже 9,3% (за даними Росстату, інфляція на 11 серпня 2008 року – 9,4%). Причому, що цікаво – в останні три місяці темпи зростання споживчих цін в РФ виявилися вищими, ніж в Україні: інфляція в травні в Росії – 1,4%, в Україні – 1,3%; у червні в Росії – 1,0%, в Україні – 0,8%; у липні в Росії – 0,5%, в Україні – дефляція 0,5%. Вища інфляція в Росії порівняно з українською спостерігалася востаннє 2005 року: в Росії – 10,9% (грудень до грудня), в Україні – 10,3%.

І перспективи із зростанням споживчих цін в РФ на найближчі роки вельми песимістичні. За повідомленнями з Міністерства економічного розвитку і торгівлі, ціни, наприклад, на електроенергію зростуть у Росії за чотири роки удвічі, а ціни на газ для населення підвищаться 2009 року на 25%, в 2010-му – на 30%, а в 2011-му – на 40%.

Така висока інфляція останнім часом і невтішні прогнози щодо неї на найближчі роки ставлять, природно, під великий сумнів здатність російської економіки довго демонструвати добрі показники зростання і взагалі зростання. Про що, звісно, не можуть не замислюватися іноземні інвестори. Оприлюднені 15 серпня Росстатом зведення за перше півріччя 2008-го підтвердили, що російській економіці довіряють за кордоном дедалі менше.

З`ясувалося, зокрема, що за перші 6 місяців цього року приплив іноземних інвестицій до Росії становив $46,53 млрд., що на 22,9% менше, ніж в аналогічний період минулого року. А обсяг інвестицій з Росії за рубіж склав $52,2 млрд., що на 42% більше порівняно з першим півріччям 2007-го. Таким чином, за підсумками першого півріччя 2008 року відплив капіталу з Росії перевищив його приплив.

Неприємними виявилися показники і прямих іноземних інвестицій – їх надійшло до Росії на суму $11,08 млрд., що на 30% менше порівняно з першим півріччям 2007-го. Для порівняння: приріст сукупного об`єму іноземного капіталу в економіці України за 6 місяців 2008 року становив, за даними Держкомстату, $6,92 млрд., що в 2,7 раза більше, ніж в першому півріччі минулого року.

Авжеж, закордонні експерти чудово розуміють, що успішність економіки Росії останні роки була зумовлена переважно сприятливою кон`юнктурою на зовнішніх ринках для російського експорту, що є на 90% сировинним. Також багато хто бачив, що ціни на нафту вже давно є не економічними, а спекулятивними, і що на світовому ринку дедалі сильніше роздувається «нафтова бульбашка», яка приречена колись луснути.

І ось, починаючи з липня 2008 року, процес луснення цінової «нафтової бульбашки», схоже, стартував: чорне золото почало стрімкими темпами дешевшати. 11 липня вартість барреля нафти перевищувала 147 доларів США, а на 15 серпня вона спустилася до 112 доларів – зниження ціни на 24% за 5 тижнів. Але й це ще не весь негатив останнім часом для економіки РФ. Просто шокуючі події на російських фінансових ринках стали наслідком нещодавніх військових дій в Грузії.

Нагадаємо, загострення конфлікту на Кавказі сталося в ніч з 7 на 8 серпня, а вже протягом торгового дня 8 серпня на фондовій біржі РТС індекс впав на 6,9%, а індекс ММВБ – на 5,5%. Рублі, що звільнилися на фондовому ринку, нерезиденти одразу ж квапилися переводити в долари й євро. Відтак сталося давно небачене за своїми масштабами падіння рубля щодо провідних світових валют. Зокрема з 7 по 12 серпня за офіційним курсом ЦБР рубль девальвував до долара на 4,5% - з 23,51 руб./долл. до 24,57 руб./долл.

Потім, коли активні бойові дії в Грузії практично закінчилися, на фондовому й валютному ринках Росії намітилася певна компенсація, але до вихідних позицій ситуація все одно не повернулася. Як повідомив міністр фінансів РФ Олексій Кудрін, відплив капіталу з країни тільки за два дні – 8 і 11 серпня – становив 7 млрд. дол. На думку ж експертів, приплив прямих іноземних інвестицій в російську економіку в близькому майбутньому істотно сповільниться. Крім того, Росію тепер, ймовірно, виключать з Великої «вісімки» і, швидше за все, довго не приймуть до СОТ. Також слід чекати, що міжнародні рейтингові агентства незабаром понизять кредитні рейтинги для Росії, що зробить ще дорожчими зовнішні позики для цієї країни.

Якщо ж на такому фоні продовжиться подальше зниження цін на нафту і, відповідно, девальвація рубля до долара, то у фінансовій системі Росії може скластися і зовсім кризова ситуація. Адже росіяни хоч і встигли вже звикнути за кілька останніх років до того, що рубль зміцнюється до долара, але більшість з них ще не забули про різкий обвал рубля 1998 року. А сьогоднішній обсяг рублевих депозитів у комерційних банках Росії і готівка поза банками – це більше трьох сотень мільярдів у доларовому еквіваленті. Природно, що чим сильніше зміцнюватиметься долар, тим більше росіян захочуть перевести свої заощадження у вільно конвертовану валюту.

Звичайно, уряд РФ заявить, що немає приводу непокоїтися, оскільки, мовляв, золотовалютні резерви Центрального банку Росії становлять сьогодні 595 млрд. дол. (для порівняння: у Україні тільки 38 млрд. дол.). Але ця сума не здається дуже вже великою – тим більше на випадок, якщо нафта, газ і метали і далі швидко дешевшатимуть, що призведе не просто до різкого скорочення російського експорту, а й до швидкого виходу країни на негативне сальдо зовнішньої торгівлі.

Матиме, поза сумнівом, також велике значення в цій ситуації ступінь довіри громадян Росії до рубля і до вітчизняної економіки взагалі. Оскільки очікування населення роблять істотний вплив на стан економіки – зокрема, на інфляційні процеси і курс вітчизняної валюти.

Не випадково фахівці Всеросійського центру вивчення громадської думки звернули в своєму недавньому соціологічному дослідженні особливу увагу саме на цей чинник. Результат виявився досить сумним: у населення Росії посилюється відчуття неспокою за завтрашній день. Соціологі, зокрема, зафіксували зростання кількості росіян, які побоюються ще одного дефолту (на зразок серпня 1998 р.) протягом найближчого року, – з 33% в 2007 році до 42% зараз. Причому, це опитування населення Росії, присвячене 10-річчю згаданої фінансової кризи, проводилося в липні цього року – коли ще не було військового конфлікту на Кавказі, а також викликаних ним обвалу на російському фондовому ринку і сильного падіння рубля.

Поза сумнівом, що тепер довіри до російської економіки, як з боку зарубіжних інвесторів, так і всередині країни ще більш зменшиться. Адже очевидно, що економіка цієї держави вже сильно постраждала через військові дії в Грузії, і це тільки початок.

Юрій Глухов

Взяв тут: http://www.unian.net/ukr/news/news-268090.html